Нове життя старим речам.
У природі немає ніякого сміття. Усе створене
природою слугує початком чогось нового.
Але ми, люди, у процесі життєдіяльності створюємо сміття, з яким не знаємо, що робити і куди подіти. Стає все менше і менше місць, де його можна розмістити, тому що люди не хотіли б жити поруч зі сміттєзвалищами. Чим більше місто – тим більше звалище. В Україні під цими горами сміття вмирає земля, на якій можна було б зростити сади та хліби, а підземні води забруднюються настільки, що жителі сусідніх сіл черпають зі своїх колодязів не воду, а незрозумілу рідину, часто непридатну для пиття. Люди сьогодні стурбовані тим, що небезпечні речовини зі сміттєзвалища можуть потрапляти до ґрунтових вод, створюючи проблеми для майбутнього.
Фахівці стверджують...
- Кожного року в містах і селищах міського типу України накопичується біля 1 млрд. тонн твердих промислових відходів, з яких приблизно 10 % знаходять використання як вторинні ресурси. Більшість відходів потрапляє на звалища, терикони, які зараз займають площу160 000 га , а загальний об'єм їх складає понад
25 млрд. тонн.
- На кожного мешканця Києва на рік припадає приблизно 100 відер або 180–220 кг твердих побутових відходів. За рік у місті утворюється близько 800 тис. тонн, або понад 3 млн. м3 сміття.
- Типовий розподіл вмісту відра для сміття у великих містах України такий: папір – 41 %; органіка – 21 %; скло – 12 %; залізо – 10 %; пластмаси – 5 %; дерево – 5%; ґума і шкіра – 3 %; текстиль – 2 %; алюміній – 1%.
Окрім звалищ офіційних, за які відповідають певні служби, існують ще так звані «стихійні». Ти бачив їх за містом і навіть у самому місті у дворах чи лісопаркових зонах. За них часто взагалі ніхто не відповідає, і мішанина з різноманітних видів сміття розкладається (чи не розкладається) просто неба, отруюючи повітря, воду й землю. Усе це змушує нас змінити наше ставлення до відходів. Так далі тривати не може.
Зізнайся щиро – чи знаєш ти, яка частина того, що ти використовуєш для себе, стає відходами?
Поміркуй, чи не є відходи насправді невикористаними ресурсами?
Опрацювання цієї теми допоможе тобі навчитися розумніше розпоряджатися тим, що приноситься до твого дому. Можливо, ти станеш першим серед мешканців вашого дому чи села, хто не створюватиме ніякого сміття. Розумне використання ресурсів має стати повсякденною звичкою. Це досить складно, але такий спосіб життя мусить бути нашою ціллю, якщо ми хочемо створити суспільство стійкого розвитку.
Сьогодні, ми з вами дамо нове життя старим речам.
Але ми, люди, у процесі життєдіяльності створюємо сміття, з яким не знаємо, що робити і куди подіти. Стає все менше і менше місць, де його можна розмістити, тому що люди не хотіли б жити поруч зі сміттєзвалищами. Чим більше місто – тим більше звалище. В Україні під цими горами сміття вмирає земля, на якій можна було б зростити сади та хліби, а підземні води забруднюються настільки, що жителі сусідніх сіл черпають зі своїх колодязів не воду, а незрозумілу рідину, часто непридатну для пиття. Люди сьогодні стурбовані тим, що небезпечні речовини зі сміттєзвалища можуть потрапляти до ґрунтових вод, створюючи проблеми для майбутнього.
Фахівці стверджують...
- Кожного року в містах і селищах міського типу України накопичується біля 1 млрд. тонн твердих промислових відходів, з яких приблизно 10 % знаходять використання як вторинні ресурси. Більшість відходів потрапляє на звалища, терикони, які зараз займають площу
- На кожного мешканця Києва на рік припадає приблизно 100 відер або 180–220 кг твердих побутових відходів. За рік у місті утворюється близько 800 тис. тонн, або понад 3 млн. м3 сміття.
- Типовий розподіл вмісту відра для сміття у великих містах України такий: папір – 41 %; органіка – 21 %; скло – 12 %; залізо – 10 %; пластмаси – 5 %; дерево – 5%; ґума і шкіра – 3 %; текстиль – 2 %; алюміній – 1%.
Окрім звалищ офіційних, за які відповідають певні служби, існують ще так звані «стихійні». Ти бачив їх за містом і навіть у самому місті у дворах чи лісопаркових зонах. За них часто взагалі ніхто не відповідає, і мішанина з різноманітних видів сміття розкладається (чи не розкладається) просто неба, отруюючи повітря, воду й землю. Усе це змушує нас змінити наше ставлення до відходів. Так далі тривати не може.
Зізнайся щиро – чи знаєш ти, яка частина того, що ти використовуєш для себе, стає відходами?
Поміркуй, чи не є відходи насправді невикористаними ресурсами?
Опрацювання цієї теми допоможе тобі навчитися розумніше розпоряджатися тим, що приноситься до твого дому. Можливо, ти станеш першим серед мешканців вашого дому чи села, хто не створюватиме ніякого сміття. Розумне використання ресурсів має стати повсякденною звичкою. Це досить складно, але такий спосіб життя мусить бути нашою ціллю, якщо ми хочемо створити суспільство стійкого розвитку.
Сьогодні, ми з вами дамо нове життя старим речам.
Виготовити практичний виріб із непотрібних речей.
Оцінювання та захист проекту буде здійснюватися після карантину.
